Дослідники Каліфорнійського університету в Сан-Франциско розкрили, як стійкий до ліків грибок Candida auris довгий час залишається на шкірі людини, уникаючи захисної реакції організму. Відкриття вчених може стати ключем до розробки нових способів боротьби з цим небезпечним патогеном.
Candida auris вперше виявили 2009 року у вусі пацієнта в Японії. З тих пір цей грибок став серйозною проблемою для світової охорони здоров’я, передусім через здатність розвивати стійкість до всіх доступних класів протигрибкових препаратів. Патоген може багато років перебувати на шкірі здорової людини без будь-яких симптомів, однак у людей із ослабленим імунітетом здатен спричиняти серйозні інфекції кровотоку.
Як Candida auris перехитрює імунну систему
У лабораторних експериментах та дослідах на мишах вчені з’ясували, чим Candida auris відрізняється від спорідненого йому грибка Candida albicans. Головна особливість — здатність активно заселяти волосяні фолікули та змінювати локальну імунну відповідь організму.
У відповідь на Candida albicans організм мишей виробляв інтерлейкін-17 (IL-17), білок важливий для захисту від грибків. Проте Candida auris запускає інший механізм — переважно вивільнює інтерферон-гамма, призначений для боротьби з вірусами. Це зменшує вироблення IL-17 та уповільнює оновлення клітин у волосяних фолікулах, створюючи ідеальні умови для виживання грибка.
Дослідники встановили, що Candida auris реагує на сигнали зі шкіри і змінює структуру своєї зовнішньої клітинної стінки, оголюючи більше хітину — міцної молекули, характерної для грибів. Як пояснив провідний автор дослідження, дерматолог та професор UCSF Дін Меррілл, грибок таким чином перебудовує себе для максимального виживання.
Перспективи боротьби з патогеном
Хоча інфекції, спричинені Candida auris, залишаються відносно рідкісними, вони фіксуються дедалі частіше. Для більшості носіїв присутність цього грибка на шкірі не становить значної небезпеки, але у закладах охорони здоров’я патоген легко передається через контакт або забруднені поверхні.
Науковці UCSF працюють над кількома напрямами боротьби з Candida auris:
- розробка нових протигрибкових препаратів і вакцин;
- вплив на місцеву імунну відповідь шкіри для запобігання виживанню грибка;
- розроблення методів очищення шкіри від патогена та запобігання його поширенню;
- дослідження механізмів переходу від безсимптомного носійства до небезпечної інвазивної інфекції.
Якщо висновки дослідження підтвердять подальші експерименти за участю людей, це відкриє нові можливості у розумінні Candida auris та способів його контролю.
