56-річна Джейн Гардман із міста Реддітч у графстві Вустершир живе з протезом носа вже кілька років. Рідкісне аутоімунне захворювання — АНЦА-асоційований васкуліт — повністю зруйнувало тканини її обличчя.
Хоч удар від домашнього собаки СеСе не став причиною хвороби, саме він допоміг вчасно помітити перші тривожні сигнали. У 2012 році після випадкового удару головою по обличчю ніс почав набрякати, з’явилися кровотечі та постійна закладеність.
Довгий шлях до діагнозу
Лікарям знадобилося майже два роки, щоб встановити правильний діагноз. Медики довго не розуміли, що відбувається, тоді як ніс Джейн поступово буквально «провалювався» всередину. Лише після консультації вузького спеціаліста призначили аналіз крові, який підтвердив АНЦА-асоційований васкуліт.
Це група аутоімунних захворювань, за яких імунна система помилково атакує здорові кровоносні судини, спричиняючи їхнє запалення, набряк та звуження. Васкуліт може бути пов’язаний з інфекціями, іншими недугами або прийманням певних ліків, хоча у багатьох випадків точну причину встановити не вдається.
Лікування та життя з протезом
Для стримування розвитку недуги Джейн призначили курс хіміотерапії у формі пігулок. Попри лікування, тканини були повністю зруйновані, тому встановлення протеза стало необхідністю. Кожні шість місяців жінка проходить курс хіміотерапії, щоб підтримувати васкуліт у стані ремісії.
«Втрата носа — надзвичайно рідкісне явище. Я пишаюся тим, як я з цим впоралася. Я досі приймаю ліки і, ймовірно, прийматиму їх завжди, але майбутнє має неймовірно світлий вигляд», — розповіла Джейн. Жінка навчилася жити зі своїм протезом і навіть жартує з повсякденних незручностей.
Останнім часом у житті Джейн відбулися й позитивні зміни. Після встановлення спеціальних трубок у вуха повністю зникли проблеми зі слухом. Проте наслідки васкуліту досі дають про себе знати: через ураження лівого ока жінка перенесла три операції та розвинула хронічний синдром сухого ока.
Просвітницька діяльність
Джейн була запрошена до програми This Morning, де відкрито розповіла про свою історію, щоб привернути увагу до маловідомого захворювання. За її словами, вона є єдиною людиною, яка втратила ніс саме через васкуліт.
Сьогодні жінка займається просвітницькою роботою у благодійній організації Vasculitis UK. Вона переконана, що її випадок уже допоміг змінити підхід до лікування васкуліту, а клінічні рекомендації вдосконалюються, щоб інші пацієнти отримали діагноз раніше та уникли тяжких ускладнень.
«Я щиро вірю, що моя собака врятувала мені життя. Собаки можуть відчувати запах Паркінсона та раку, і я думаю, що вона це відчула», — впевнена Джейн.
