Навіть після успішного обстеження та позитивних результатів аналізів страх перед серйозною хворобою не завжди відступає. Експерти розрізняють природну турботу про самопочуття та патологічну тривогу щодо здоров’я, яка починає контролювати повсякденне життя людини.
Коли організм подає нові сигнали — біль, запаморочення, неправильне серцебиття або зміни на шкірі — виникати легкої занепокоєння є цілком нормально. У такому разі людина звичайно звертається до лікаря, слухає його поради і далі рухається вперед. Але іноді ситуація розвивається інакше: людина продовжує тривожитися, повторно проходити обстеження та шукати нові причини для хвилювання.
Ознаки небезпечної тривоги за здоров’ям
Видання Egeszseg Kalauz виділяє кілька чітких ознак, які відділяють звичайну увагу до стану організму від надмірної тривоги щодо здоров’я:
- Людина постійно оглядає своє тіло, шукаючи нові симптоми в незначних фізичних відчуттях
- Проходить нескінченні повторні обстеження і шукає другу, третю думку лікарів
- Навіть нормальні результати аналізів не приносять тривалого спокою
- Активно розшукує інформацію в Інтернеті, намагаючись самостійно встановити діагноз
- Самоперевірки (вимірювання тиску, огляд родимок) стають механічною звичкою
На відміну від цього, адекватна турбота про здоров’я означає: помітив непривичний симптом, показав його спеціалісту, та за позитивними висновками повернувся до звичного життя без постійних сумнівів.
Як стрес посилює тривогу
Пояснення цього феномена лежить у самій природі тривоги. Страх і стрес супроводжуються реальними фізичними проявами: змінюється дихання, прискорюється пульс, посилюється потовиділення і напруження м’язів. Часто виникають нудота, запаморочення або неприємні відчуття у грудях.
Виникає замкнене коло: людину налякало яке-небудь відчуття, тривога посилює це відчуття, а усилене серцебиття вона вже розцінює як підтвердження серйозної хвороби. Чим більше інформації вона збирає в Інтернеті, тим більше можливих небезпек знаходить, а отже, тим більше причин для продовження пошуків.
Чи коли варто шукати професійну допомогу
Спеціалісти радять звернути увагу на те, як саме тривога впливає на повсякденність. Якщо думки про можливу хворобу відбирають години, заважають працювати, спати або концентруватися, це вже виходить за межі звичайної уваги до здоров’я. Також сигналом є уникання поїздок, спортзалів, громадського транспорту або відмова від фізичної активності через страх захворіти.
Когнітивно-поведінкова терапія визнана одним із найефективніших методів роботи з такою тривогою щодо здоров’я. Її завдання — допомогти людині побачити зв’язок між фізичними відчуттями, тривожними думками та подальшими діями. Терапія також допомагає скоротити кількість непотрібних перевірок та поступово повернутися до активного життя.
За певних обставин психотерапія доповнюється медикаментозним лікуванням, особливо якщо наявні інші тривожні розлади або депресія. Рішення про назначення препаратів має приймати лікар.
Важливо, однак, не впадати в протилежну крайність: не варто списувати всі недомагання на тривогу. Нові, незвичайні або тривалі симптоми завжди потребують медичної оцінки. Мета полягає не в ігноруванні сигналів організму, а в тому, щоб страх не запускав безкінечну цикл пошуків, обстежень та нових побоювань.
