Наживо
ІНФО24ІНФО24
На скільки років насправді може розраховувати людина: висновки науковців
Здоров’я

На скільки років насправді може розраховувати людина: висновки науковців

читати 2 хв

Теоретичні розрахунки сучасних учених свідчать про можливість людини дожити до 194 років за умови, якщо медицина зможе переборити всі хвороби старіння. Однак дослідники наголошують на необхідності критично ставитися до історичних рекордів довголіття через масові фальсифікації в документах.

Офіційні рекорди та їхня сумнівна достовірність

Жанна Кальман з Франції офіційно вважається найдовгожителькою в історії людства — вона прожила 122 роки й 164 дні до смерті в 1997 році. Незважаючи на те що цей рекорд довголіття залишається орієнтиром для науковців, біогеронтологи продовжують сперечатися про достовірність її документів.

Масові перевірки в різних країнах розкрили шокуючу картину: до 70% зареєстрованих осіб за сотень років виявилися мертвими, проте залишалися живими в офіційних реєстрах. Більш того, у державах із найсуворішою системою реєстрації актів цивільного стану не зафіксовано жодного документально підтвердженого випадку життя довше 115 років за останні півтора століття.

Що говорить наука про потенціал людського організму

Класичні демографічні дослідження та моделі клітинної життєздатності вказують на природний ліміт довголіття в межах 115–150 років. Проте ці оцінки не враховують майбутні медичні прориви, як пише виданння New Scientist.

Науковець вивчає дані про максимальну тривалість життя

У своєму мисленнєвому експерименті дослідники припустили сценарій, за якого медицина усуне всі теоретично виліковні причини старіння, залишивши лише незворотне накопичення пошкоджень ДНК. За такого розвитку подій верхня межа довголіття зростає до вражаючих 194 років.

  • Природний ліміт довголіття: 115–150 років
  • Теоретичний максимум при подоланні хвороб старіння: до 194 років
  • Рівень фальсифікацій у реєстрах: до 70% у деяких країнах

Незважаючи на складність верифікації історичних даних, нові теоретичні моделі довголіття свідчать про значно більший біологічний запас міцності людського організму, ніж припускалося раніше.