Пробіотики часто позиціонуються як універсальний засіб для поліпшення роботи кишківника та загального благополуччя. Проте масштабні наукові дослідження виявляють значно скромніші результати, ніж обіцяють виробники добавок.
Доктор Гідеон Мейєровіц-Кац, який прокоментував тему для видання Science Alert, наголошує на розбіжності між очікуваннями та реальністю. Хоча популярність пробіотиків створила враження, що додаткові «корисні бактерії» необхідні кожному, наукові дані цього не підтверджують.
Як працюють пробіотики: теорія та практика
Під пробіотиками зазвичай розуміють конкретні види бактерій, які мешкають у кишківнику і асоціюються з хорошим здоров’ям. Науковці виявили кореляції: вищий рівень біфідобактерій пов’язують із нижчою частотою ожиріння, тоді як нижчий рівень лактобактерій — із підвищеним ризиком серцевих нападів.
На цьому ґрунтується концепція пробіотичних добавок: людина отримує корисні бактеріальні штами, щоб змінити склад мікробіому та, як наслідок, покращити своє здоров’я. Проте реальність складніша. Мейєровіц-Кац вказує, що додавання одного штаму бактерій не гарантує очікуваного ефекту через складність кишкової мікрофлори.
Що показують масштабні дослідження пробіотиків
Хоча існує чимало публікацій про пробіотики, багато з них мають низьку якість. Крім того, десятки рандомізованих досліджень були відкликані через серйозні методологічні проблеми. Водночас великі випробування переважно не демонструють очевидної користі:
- Найбільше дослідження 2021 року щодо пробіотиків для профілактики застуди не виявило різниці порівняно з плацебо
- Очевидних переваг для лікування екземи не зафіксовано
- Дослідження за участю 618 недоношених немовлят користи не виявило
- Масштабний систематичний огляд 2020 року, що охопив 82 дослідження понад 12 тисяч людей, не підтвердив ефективність пробіотиків для профілактики інфекційної діареї
Коли пробіотики можуть бути корисними
На думку експерта, пробіотики для здоров’я можуть мати сенс у вузькому контексті. Зокрема, існують докази того, що вони допомагають запобігти діареї, пов’язаній із прийманням антибіотиків. Щодо інших застосувань — профілактика гестаційного діабету, поліпшення імунітету — наявні дані залишаються непереконливими.
Кокрейнівський огляд 2021 року виявив мало доказів користі пробіотиків при гестаційному діабеті та навіть вказав на можливість підвищення ризику прееклампсії. Хоча інший огляд щодо жінок, у яких уже діагностували цей стан, зафіксував деякі можливі переваги, більшість включених досліджень походила від авторів, у яких було відкликано понад десяток статей через проблеми з науковою доброчесністю.
Проблема стандартизації та індивідуальності
Однією з фундаментальних проблем є те, що терміном «пробіотики» позначають дуже різноманітні препарати. Багато з них не стандартизовані, а різні бактеріальні штами мають різний вплив. Мейєровіц-Кац припускає, що для досягнення ефекту може знадобитися конкретний баланс мікроорганізмів, а можливо, й індивідуальний підбір. Проте наразі точної відповіді немає.
Експерт також зауважує, що пробіотики пропонують використовувати при величезній кількості проблем. Це залишає відкритою можливість того, що конкретна добавка може виявитися ефективною для конкретної проблеми, але глобальних висновків робити рано.
Альтернатива — натуральні джерела корисних бактерій
Мейєровіц-Кац окремо згадує про продукти, які містять корисні бактерії: кімчі, йогурт і квашену капусту. Якщо людина любить такі продукти, немає підстав їх уникати. Проте це — не панацея, а швидше частина збалансованої дієти.
Загальні дані щодо пробіотиків на сьогодні не виглядають особливо позитивними. Численні великі рандомізовані дослідження переважно не демонструють обіцяних результатів, за винятком окремих проблем, безпосередньо пов’язаних зі здоров’ям кишківника.
