Рак яєчників належить до онкологічних захворювань, які на ранніх стадіях часто протікають майже без помітних ознак. Його перші прояви легко сплутати зі звичайними проблемами травлення, урологічними розладами або іншими доброякісними станами організму.
Які ознаки мають насторожувати
Лікар-гінеколог доктор Мате Саболч, керівник відділення гінекологічної онкології та онкохірургії клініки акушерства та гінекології Університету Земмельвайса, підкреслює: «У випадку раку яєчників особливо складно те, що початкові симптоми часто є загальними і можуть нагадувати інші захворювання».
Найчастіше виявляються такі прояви:
- постійне або періодичне здуття живота та збільшення його об’єму
- біль у животі або тазу
- швидке відчуття насичення під час їжі
- зміни апетиту та ваги без видимих причин
- часті або раптові позиви до сечовипускання
- закрепи або діарея
- втомлюваність та біль у спині
- незвична вагінальна кровотеча після менопаузи
Проблема полягає в тому, що кожен з цих симптомів окремо може виникати при багатьох інших захворюваннях. Здуття часто пов’язують з харчуванням, проблеми із сечовипусканням — з урологічними розладами, а біль — з різними патологіями. Тому вирішальну роль грає не сам факт наявності симптому, а його тривалість, регулярність повторення і відхилення від звичного стану.
Коли потрібна консультація лікаря
Якщо певні скарги з’явилися нещодавно, але регулярно повертаються або поступово посилюються — це повинно стати приводом для звернення до гінеколога. Особливої уваги потребують нові симптоми раку яєчників, які не минають понад кілька тижнів, або незвична вагінальна кровотеча після менопаузи.
Обов’язково проконсультуватися варто, якщо здуття живота, біль у животі або тазу, раннє відчуття ситості, зміни апетиту чи проблеми із сечовипусканням тривають або регулярно повертаються.
Методи діагностики
Під час обстеження лікар може призначити гінекологічний огляд, лабораторні аналізи та трансвагінальне УЗД. У деяких випадках використовують КТ або МРТ, а також визначають рівень онкомаркера CA-125. Однак CA-125 не є самостійним тестом для діагностики раку яєчників, оскільки його рівень може підвищуватися при ендометріозі, міомі або запаленні органів малого таза, а при раку яєчників він не завжди буває підвищеним.
Слід знати, що мазок Папаніколау (ПАП-тест) або тест на ВПЛ використовуються для скринінгу раку шийки матки і не призначені для виявлення раку яєчників.
Групи ризику
Імовірність розвитку раку яєчників зростає з віком, найчастіше він виникає після менопаузи. Однак молодший вік не виключає захворювання — деякі його рідкісні форми можуть виникати у молодших жінок.
Вищий ризик також спостерігається у жінок, чиї близькі родичі хворіли на рак яєчників або молочної залози. Значення мають спадкові генетичні зміни, зокрема мутації BRCA1 та BRCA2, а також синдром Лінча. У разі обтяженого сімейного анамнезу лікар може рекомендувати генетичне консультування для оцінки індивідуальних ризиків.
Важливо пам’ятати, що в більшості випадків подібні симптоми не пов’язані з онкологічним захворюванням. Водночас визначити їхню причину без належного медичного обстеження неможливо, тому тривалі або незвичні зміни в організмі не варто залишати без уваги.
