Дослідники виявили неочікуваний спосіб лікування супрагастральної відрижки — рідкісного розладу, який вражає органи травлення та значно погіршує якість життя пацієнтів. На противагу традиційним методам, вокальна терапія показала більш ефективні результати у боротьбі з цією виснажливою звичкою.
Що таке супрагастральна відрижка та чим вона небезпечна
Супрагастральна відрижка суттєво відрізняється від звичайного фізіологічного процесу. Замість вивільнення накопленого у шлунку газу, пацієнти швидко втягують повітря у стравохід і одразу його виштовхують назад. Медики класифікують цей стан як поведінковий розлад, оскільки він являє собою завчений рефлекс.
Найчастіше хвороба виникає, коли людина відчуває дискомфорт або рефлюкс. У пошуках полегшення вона починає ковтати повітря, виявляючи, що це приносить тимчасове вибавлення. Така дія повторюється настільки часто, що перетворюється на стійку звичку. Хоча в загальній популяції розлад траплюється рідко, він стає критичним, коли суттєво погіршує якість життя людини.
Експеримент із вокальною терапією
Китайські науковці провели дослідження за участю 72 пацієнтів із двох лікарень. Учасників розділили на дві групи: перша займалася структурованою вокальною терапією впродовж тижня, друга виконувала класичні вправи на глибоке діафрагмальне дихання.
Програма вокальної терапії передбачала п’ятихвилинні заняття тричі на день. Пацієнти виконували народні пісні під акомпанемент музичних інструментів, прагнучи досягти гучності у 80 децибелів — це приблизно відповідає шуму працюючого кухонного блендера.
Результати перевершили очікування дослідників:
- 72% учасників групи вокальної терапії скоротили частоту відрижки щонайменше вдвічі уже через тиждень
- у групі дихальних вправ цей показник досяг лише 39%
- спів забезпечив пацієнтам поліпшення настрою та значне підвищення якості життя
Критика експертів та сумніви щодо методики
Незважаючи на обнадійливі цифри, не всі спеціалісти переконані в дієвості такого підходу. Гастроентеролог з Лондонського університету королеви Марії доктор Даніель Сіфрім висловив серйозні сумніви щодо точності діагностування всіх 72 учасників.
За його твердженням, розрізнити супрагастральну відрижку від звичайної шлункової лише за результатами опитування пацієнтів вкрай складно. Єдиний надійний спосіб — використання імпедансометрії, методу, який об’єктивно відстежує рух повітря у стравоході. Однак у цьому дослідженні таку апаратуру не застосовували.
На думку британського лікаря, вокальна терапія впливає лише на поведінковий компонент розладу, модифікуючи роботу діафрагми. Найважливіше — це робота з психологічним тригером, який спонукає людину ковтати повітря. Незважаючи на критику, автори дослідження вважають, що їхня робота відкриває новий напрямок для подальшого вивчення цього рідкісного розладу травлення.
