Нові торговельні обмеження Європейського союзу, особливо механізм CBAM та квотування імпорту сталі, наносять серйозну шкоду українській металургійній промисловості. Про це заявила на Експортному форумі «Економічної правди» у Києві євродепутатка Карін Карлсбро, хоча ці заходи спочатку не були спрямовані проти України.
Заходи проти перевиробництва торкнулись України
На думку Карлсбро, посилення захисту європейського ринку мало стримувати надлишковий імпорт із Китаю та вирішити проблему глобального перевиробництва. Однак під дію нових правил потрапила й Україна. «Я дуже стурбована новими обмеженнями щодо сталі. Вони були розроблені для того, щоб вирішити проблему надлишкового імпорту з Китаю та глобального перевиробництва, але зачепили Україну», — сказала євродепутатка, назвавши такий розвиток подій «рухом у неправильному напрямку».
Карлсбро підкреслила, що Україна не повинна зазнавати додаткового тиску через торговельну політику ЄС у період, коли її промисловість функціонує в умовах повномасштабної війни.
CBAM як додатковий тягар для підприємств
Механізм вуглецевого коригування на кордоні ЄС (CBAM) також не створювався як спеціальний захід проти України, однак на практиці став серйозною проблемою для бізнесу. За словами евродепутатки, підприємства закриваються не тільки через高ку вартість електроенергії чи російські атаки, але й через дію цього механізму.
«Я особисто бачила підприємства, які закрились не тільки через високу ціну електроенергії або війну, але й через CBAM», — зазначила Карлсбро. На її думку, українські компанії одночасно стикаються з російськими обстрілами, зростанням вартості енергоносіїв та логістики, втратою ринків збуту, а тепер ще й з новими барʼєрами на європейському ринку.
Суперечність при євроінтеграції
Карлсбро наголосила, що ситуація виглядає особливо парадоксально на тлі євроінтеграції України. З одного боку, країна рухається до членства в ЄС, а з іншого — український бізнес зустрічає нові перешкоди на європейському ринку через торговельну політику ЄС.
Євродепутатка закликає Брюссель розглянути тимчасові винятки для України щодо квот на сталь і CBAM на період війни. Це дозволило б підтримати українську економіку та металургійну галузь.
Масштаби втрат для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) запрацював з 1 січня 2026 року. Це вуглецеве мито на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
- Через CBAM та квоти ЄС Україна може втратити понад 1 млрд доларів до кінця року
- 850 млн–1 млрд доларів валютної виручки будуть втрачені через нові квоти ЄС
- Ще 400–450 млн доларів — втрата експорту через механізм європейського екомита
Галузеві експерти неодноразово попереджали про негативні наслідки впровадження CBAM для промисловості та економіки держави в цілому. Єврокомісія не передбачила виняток для України у цьому механізмі, хоча країна має на нього право через форс-мажорні обставини — повномасштабну війну.
