Невелике село Болотана, розташоване на італійському острові Сардинія, привернуло увагу міжнародної наукової спільноти своїми вражаючими показниками жіночого довголіття. Дослідники з’ясували, що жительки цього населеного пункту мають значно вищі шанси перетнути столітній рубіж порівняно з іншими регіонами Італії та світу.
Болотана як нова «блакитна зона»
Село Болотана може поповнити список так званих «блакитних зон» — територій планети, де люди частіше доживають до 100 років. Що вирізняє цей сардинійський регіон, так це домінування жінок серед місцевих довгожителів, що суттєво відрізняється від інших відомих осередків довголіття.
Відповідно до проведеного дослідження, жінки Болотани, які вже перейшли 70-річний поріг, мають 13,83% ймовірність дожити до сторіччя. Для порівняння, у цілому по Італії така ймовірність становить близько 3,5%, а в США — 3,6%.
Вражаючі статистичні дані
Показники столітніх мешканців Болотани засвідчують незвичайну демографічну ситуацію. Протягом 2021–2025 років село відсвяткувало 100-річні ювілеї 19 осіб, серед яких 14 були жінками. Це особливо видатний результат, тим паче що історично «блакитна зона» в гірській частині Сардинії славилася насамперед високими показниками чоловічого довголіття.
Чинники довголіття: припущення науковців
Дослідники припускають, що запорука довголіття місцевих жительок криється у поєднанні кількох взаємопов’язаних факторів:
- 特livості місцевого раціону та харчових звичок
- Регулярна фізична активність у повсякденному житті
- Генетична спадковість та адаптація організму
- Спокійніший темп життя без стресів великих міст
Подібні закономірності спостерігаються і в інших центрах довголіття світу, зокрема в японських регіонах. Проте визначити одну домінуючу причину, яка дозволяє болотанкам досягати такого похилого віку, дослідникам поки не вдалося. Імовірно, саме сукупність усіх названих умов, накопичена впродовж десятиліть життя, становить основу цього феномену.
Застереження щодо висновків
Незважаючи на вражаючі результати, науковці закликають бути обережними з однозначними висновками. Дослідження має певні методологічні обмеження, а також порушує запитання щодо можливого конфлікту інтересів його авторів, які залучені в приватні проєкти, присвячені вивченню довголіття.
Крім того, виявилися розбіжності у питанні фінансування роботи. У самій науковій публікації вказано про відсутність зовнішнього фінансування, тоді як офіційне повідомлення Іллінойського університету в Чикаго згадує підтримку від National Geographic.
